«День поля 2017» в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України

опубліковано 29 черв. 2017 р., 07:42 ІФРГ НАН України   [ оновлено 3 лип. 2017 р., 05:56 ]

Президія міжнародної науково-практичної конференції «День поля 2017» Виступ хору Білоцерківського національного аграрного університету Учасники конференції аплодують співакам 15 червня 2017 року Інститут фізіології рослин і генетики НАН України традиційно, як і багато років поспіль, провів міжнародну науково-практичну конференцію «День поля». У роботі форуму взяли участь понад 219 учасників, серед яких посадовці, науковці, керівники і фахівці вітчизняних агрохолдингів,фермерських господарств, зарубіжні гості та представники фірм із Великобританії, Німеччини, США, Фінляндії, Швейцарії, Молдови. 

Пленарна частина конференції пройшла в Інституті. Відкрив зібрання директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, академік НАН України, Герой України Володимир Васильович Моргун.

Учасників конференції привітав святковим концертом хор Білоцерківського національного аграрного університету.

З вітальними словами виступили директор департаменту землеробства та технічної політики Міністерства аграрної політики і продовольства України Володимир Миколайович Топчій, головний вчений секретар НАН України, академік НАН України Вячеслав Леонідович Богданов, який зачитав вітання також і від імені президента Національної академії наук України академіка Бориса Євгеновича Патона, заступник директора департаменту агропромислового розвитку – начальник управління правового, кадрового та організаційного забезпечення Київської обласної адміністрації Дмитро Володимирович Нестеренко, голова наглядової ради ТОВ НВА «Перлина Поділля» (Хмельницька область), Герой України Петро Володимирович Іващук та інші гості.

У наступні дні гості продовжували знайомитись із новітніми сортами озимої пшениці, створеними в Інституті, та технологіями їх вирощування. Серед гостей – міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Вікторович Кутовий, президент Національної академії наук України академік НАН України Борис Євгенович Патон, віце-президент НАН України академік НАН України Анатолій Глібович Загородній, головний учений секретар НАН України академік НАН України Вячеслав Леонідович Богданов, заступник академіка-секретаря Відділення загальної біології НАН України академік НАН України Володимир Григорович Радченко, учасники з’їзду фізіологів рослин та інші.

Акад. В.В.Моргун ознайомлює Міністра аграрної політики і продовольства України Т.В.Кутового з досягненнями Інституту у створенні сортів-інновацій озимої пшениці Президент НАН України академік НАН України Б.Є.Патон, головний учений секретар НАН України академік НАН України В.Л.Богданов, академік НАН України В.В.Моргун,  віце-президент НАН України академік НАН України С.І.Пирожков під час зустрічі, присвяченій ролі селекції рослин у забезпеченні продовольчої безпеки держави

Перед учасниками зібрання виступили:

- Топчій Володимир Миколайович – директор департаменту землеробства та технічної політики Міністерства аграрної політики і продовольства України:

Виступає директор департаменту землеробства та технічної політики Міністерства аграрної політики і продовольства України В.М.Топчій

Ми в Міністерстві, департаменті завжди з великим інтересом і радістю відгукуємось на запрошення Інституту. Ми високо шануємо і цінуємо той внесок, який вносить один із ключових, лідируючих інститутів – Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, який в своїй історії, в своїй щоденній роботі є флагманом. Це той інститут, який пропонує аграріям велику лінійку, широкий спектр як технічних рішень, так і безпосередньо наукових технологій. Основним тут є сорт, є гібрид. Так склалось, що Інститут є беззаперечним лідером, провідною установою нашої держави в галузі генетики і селекції.

Коли ми оцінюємо наші досягнення, дивимось на теперішній стан і на наші перспективи, можемо стверджувати, що виробництво зерна було, є і залишається ключовою основою, яке визначає фундаментальні засади продовольчої безпеки і не тільки продовольчої. Це вже низка інших аспектів, оскільки наша держава зробила дуже багато, особливо в останні роки, – це кілька потужних кроків для збільшення виробництва зерна. З початку незалежності України, коли валовий збір становив 38,7 млн тонн у 1991 році, минулого року отримано 66 млн тонн зерна – найвищий показник за всю історію нашої держави. Урожайність зернових за цей час змінилась починаючи з 26,5 ц/га до минулорічного найвищого показника 46,1 ц/га. Щоб подолати планку виробництва зерна 32 млн т ми йшли довгих 15 років. Сьогодні вже другий рік поспіль експорт зерна перевищує 40 млн тонн – тобто, тут зроблено надпотужний крок. Розглядаючи динаміку змін, ми можемо зрозуміти яким буде зернове виробництво у найближчі роки і в подальшій перспективі. При тому слід зазначити, що такий ріст показників відбувся саме за рахунок інтенсивного використання усіх ресурсів, адже посівні площі зернових культур залишались незмінними: 14,7, 13,9 і 14,3 млн га на початку незалежності (1991, 1992, 1993 роки відповідно) і в минулому 2016 році – 14,3 млн га. Така сама площа і цьогоріч.

Аналогічну ситуацію маємо з озимою пшеницею, оскільки з 20–22 млн тонн зерна, яке вирощувалось на старті нашої незалежності, відбувся ріст до 26 млн т, який утримується два роки поспіль, урожайність виросла з 30, 31, 32 ц/га (в окремі роки вони була навіть нижчою) до 42,1 ц/га минулого року – найвищий показник за всю історію. Слід зробити акцент на тому, що це відбулось, перш за все, за рахунок інтенсифікації виробництва, оскільки посівні площі озимих залишались на одному рівні.

Хочу сказати декілька слів і про кукурудзу, адже саме пшениця і кукурудза забезпечують 80 % валового збору зерна. Інститут фізіології рослин і генетики має цікаві пропозиції для аграріїв щодо вирощування кукурудзи. Динаміка виробництва зерна кукурудзи за 1991–2016 роки характеризувалась зростанням площі вирощування втричі (з 1,5–1,3 до 4,2 млн га у минулому році), валові збори зросли до 27–28 млн тонн – у 6 разів і урожайність зросла за цей період з 32,6, 25,1 ц/га до 66 ц/га минулого року. Десятки, сотні господарств отримують урожай за 10–11 т/га як пшениці, так і кукурудзи. І в основі такої динаміки, такого масштабу змін лежить робота, що виконується селекціонерами, науковцями, – створюються сорти і гібриди, з якими в подальшому працюють наші аграрії на полях.

Як представник Міністерства хочу відзначити ту велику роботу, яку проводить Інститут фізіології рослин і генетики НАН України. У Державному Реєстрі сортів налічується 268 вітчизняних сортів озимої пшениці із загальної кількості 350, а сортів селекції Інституту з них – 66, що складає 25 %, спільних з Миронівським інститутом пшениці – ще 13 сортів. І загалом внесок ІФРГ в скарбницю вітчизняних сортів – 79, що складає 30 %. Кращими сортами, які сьогодні лідирують та які високо цінують аграрії, є Богдана, Подолянка, Смуглянка, Золотоколоса, Фаворитка. І сьогодні, впевнений, ми побачимо ще немало новинок: це нові сорти, які вийдуть на наші поля буквально наступного року і надалі.

Хотів би зробити акцент на таких речах, які становлять інтерес для нашої аудиторії. Через кілька днів ми будемо підводити підсумки року життя за новим законом «Про насіння і садивний матеріал». Закон започаткував і заклав основи великих реформаторських змін у галузі насінництва. Закон розкриває нові можливості для аграріїв і селекціонерів, для всіх, хто займається насінням, започатковує багато речей, які дозволяють наблизити майбутнє.

Говорячи про глобальні зміни клімату, експортуючи мільйони тонн зерна, ми мало уваги звертаємо на речі, пов’язані з експортом насіння. Це якраз той фундамент, та основа, яка в перспективі повинна дати новий поштовх для розвитку науки як такої і для тих інститутів, тих селекціонерів, у яких уже зараз є позиції, як ми знаємо, що можуть конкурувати з європейськими і світовими досягненнями. Адже саме зміни клімату тим сортам і гібридам, які мають ознаки високої стійкості до таких факторів як жара, як посуха, як холод дають можливість широкого впровадження. При цьому задача виходу України, виходу українського насіння на інші ринки – це задача, яку потрібно найближчим часом вирішувати. Адже якщо порівнювати позицію України з лідерами в Європі, порівняння неспівставне. Якщо минулого року ми експортували близько 2 тис. тонн насіння, то такі країни як Франція та інші експортують сотні тисяч тонн, тобто, ми продаємо в сотні разів менше. Ми знаходимось на початковому етапі – і це той момент, над яким ми всі повинні працювати, бо не виходячи на міжнародні ринки, не конкуруючи, ми обмежуємо свої перспективи і не зможемо використовувати цей ресурс ефективно. Українське насіння, вирощене нашими аграріями на наших прекрасних землях, це той резерв, який може дати прибавку врожаю і забезпечити вихід на міжнародні ринки, дозволить у перспективі відбутись країні не лише як лідеру з експорту зерна, а й стати експортером насіння. Це той важливий момент, який би я хотів підкреслити.

Я хотів би подякувати Володимиру Васильовичу – нашому генератору, нашому лідеру, сьогоднішньому хлібосольному керівнику, якого як директора Інституту, як керівника, як людину високо оцінює держава – його нагороджено високим званням Героя України за його внесок як директора Інституту, його персональний внесок у створення сортів. Ці досягнення дозволили висівати і отримувати прекрасні результати на площі більше двох мільйонів гектарів – більше восьми мільйонів тонн зерна озимої пшениці. Ця цифра повністю перекриває потреби країни в зерні пшениці. Створено велику кількість сортів, які можуть конкурувати з європейськими, серед них сорти з абсолютно унікальними властивостями, що мають високий вміст білка, клейковини, є визнані сорти, котрі обирають аграрії. Велика подяка безпосередньо Володимиру Васильовичу і всьому колективу Інституту від імені аграріїв за високі результати, які є і які будуть. Хоча зараз стурбовані тим, що в деяких регіонах випало дощів менше норми і є загроза посухи, формується щупле зерно, тому дай Бог нам гарної погоди. Хочу побажати усім нам гарного Дня поля і успіхів у роботі!

- Богданов Вячеслав Леонідович – Головний вчений секретар НАН України, академік НАН України:
Вітання від імені Президії та президента НАН України академіка Б.Є.Патона оголошує головний вчений секретар НАН України, академік НАН України В.Л.Богданов

Дозвольте від імені керівництва Національної академії наук України сердечно привітати усіх Вас із проведенням сьогоднішнього форуму, який присвячено актуальним проблемам селекції в рослинництві. Цей форум має багаторічну традицію. Я впевнений, що і сьогодні Ви будете обговорювати актуальні проблеми, які існують в цій галузі, та пропонувати шляхи їхнього вирішення. Маю почесне доручення оголосити привітання від президента Національної академії наук України академіка Бориса Євгеновича Патона учасникам сьогоднішнього зібрання:

«Вельмишановні колеги!

Дозвольте від імені Президії Національної академії наук України та від себе особисто щиро привітати учасників міжнародної науково-практичної конференції «Дня поля – 2017»!

Значення вашого зібрання важко переоцінити, оскільки проблеми, які Ви вирішуєте, є одними з найактуальніших для населення нашої планети.

Перш за все хочу підкреслити визначну роль і вагомий внесок Інституту фізіології рослин і генетики НАН України у вирішення проблем агропромислового сектору економіки України.

На сьогодні Інститут є флагманом Національної академії наук України зі створення нових високопродуктивних сортів озимої пшениці.

Уперше за всю історію України сорти селекції Інституту Смуглянка, Золотоколоса та Фаворитка сформували рекордні врожаї зерна в 120-131,8 ц/га В цілому сорти Інституту висіваються на площі близько 2,0 млн. га, що становить 30 % посівних площ озимої пшениці в Україні.

При Інституті створено мережу базових господарств, яка має важливе народногосподарське значення, оскільки її основною метою є вирощування високоякісного насіння для щорічного впровадження у виробництво в різних агрокліматичних зонах України нових високопродуктивних сортів озимої пшениці й гібридів кукурудзи, нових комплексних мінеральних добрив, бактеріальних добрив, бакових сумішей гербіцидів і комплексних регуляторів росту, якими славиться Інститут.

Щорічний валовий збір зерна із сортів Інституту складає 6,4 млн. тонн, що повністю забезпечує потребу населення України в продовольчому зерні пшениці, яка становить 4,2 млн. тонн. Це досягнення є вагомим внеском у вирішення продовольчої безпеки України.

Приємно відзначити, що розробки Інституту фізіології рослин і генетики НАН України лише за останні 5 років відзначені високими урядовими нагородами та чотирма Державними преміями в галузі науки і техніки України, а економічний ефект від їхнього використання складає понад 6,8 млрд. грн щорічно.

Інститут фізіології рослин і генетики НАН України тісно співпрацює з Міністерством аграрної політики та продовольства України, зарубіжними фірмами, науковцями Національної академії аграрних наук, виробничими структурами України.

Висловлюю сподівання, що Ваша конференція сприятиме ознайомленню з новими сучасними технологіями в рослинництві, обміну досвідом, активній співпраці з вітчизняними науковими установами агропромислового комплексу.

Від усього серця зичу всім учасникам Вашої зібрання доброго здоров’я, творчої наснаги, нових здобутків на благо нашої Батьківщини!

Президент НАН України академік НАН України Б.Є.ПАТОН».

- Іващук Петро Володимирович – Герой України, ТОВ НВА «Перлина Поділля», Хмельницька область:

Виступає голова наглядової ради ТОВ НВА «Перлина Поділля», Герой України П.В.Іващук
Шановна президіє! Шановні учасники сьогоднішнього нашого свята «Дня поля»!

Я хочу привітати Вас всіх із таким великим святом – цією нарадою! Хочу подякувати Володимиру Васильовичу за нашу давню і довгу плідну співпрацю – і дійсно є вагомі результати. Я пам’ятаю той час, коли академік В.В.Моргун лише мріяв про «Клуб 100», а сьогодні діяльність цього «Клубу 100» – вже реальність. І вже є багато-багато чудових сортів із урожайністю понад 100 ц/га. Якщо їх вирощувати за відповідними технологіями, то я гарантую, що господарство зможе отримати такі врожаї.

Але сьогодні я хотів би сказати не про це. Сьогодні дуже багато гарних, толкових виступів. І у своїх доповідях і Моргун Володимир Васильович, і Рибалка Олександр Ілліч, і Гаврилюк Микола Микитович висвітлили ті досягнення, які є. І ми можемо пишатись своєю державою, нашими аграріями, які своєю наполегливою важкою працею досягли того, що Україна стала однією із найпотужніших країн у галузі виробництва зерна. Україна займає перші місця з продажу зерна, а по олії взагалі 57% світового ринку – на першому місці. Ми цим пишаємось. Сьогодні аграрний сектор дійсно є локомотивом економіки нашої держави. Найбільші надходження валютних коштів маємо саме завдяки роботі аграрного сектору. Але з іншого боку, хочу сказати і про науку, бо без науки неможливий прогрес.

Сьогодні ми знаходимось в Інституті, який пропонує дійсно найкращі сорти. Є численні спроби незаконного рейдерського захоплення земель Дослідного господарства, про що Володимир Васильович і Микола Микитович у своїх виступах не говорили, але я знаю, що було багато судів, у яких Інститут і його дослідне господарство відстоювали право на ці землі. Але чи отримав Інститут підтримку у питанні захисту державних інтересів? Було розпорядження Кабінету Міністрів України про передачу Інституту дослідного господарства, але його чомусь відмінили!

Як ця наука може розвиватись, якщо вона не отримує підтримки і захисту на рівні держави? Ми говоримо про іноземні сорти. А чи знаєте який рівень фінансування таких робіт за кордоном? Я був колись на фірмі Піонер в Америці – у неї бюджет більший, ніж сьогодні має Україна! Подібні фінансові ресурси має фірма Монсанто та багато інших. То як ми можемо змагатися? Дуже правильно говорив М.М.Гаврилюк, що у нас є Інститут захисту сортів – то ми повинні давати «зелену дорогу» своїм сортам, бо у нас є чим пишатися, є достойний вибір. Але при такому ставленні до науки, при відсутності підтримки з боку держави ми скоро втратимо пріоритет у галузі селекції. Ми сьогодні говоримо про святий хліб. А не буде хліба – не буде життя на землі! І наша земелька свята – одна із кращих в усьому світі! Багато хто агітує за продаж землі – найціннішого ресурсу, який ще є у нашій державі – це наша свята земля. Потрібно, щоб вона була у державній власності. Потрібно також змінити ставлення до основи основ – села, щоб не допустити занепаду і вимирання.

Я ще раз хочу подякувати особисто Володимиру Васильовичу, всім науковцям, усім Вам, добрі люди, за ту працю, за те все, що Ви робите. Завдяки цьому наша Україна ще не процвітає, але живе. Ви подивіться, коли заспівали «Україна – це я Україна» – всі люди встали. Бо це дійсно так. Бо це святе, це дороге. Дай Боже, щоб наша Україна дійсно процвітала!

Колективне фото учасників міжнародної науково-практичної конференції «День поля 2017» біля входу в Інститут
Робота конференції продовжилась в Дослідному сільсько­господарському виробництві Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (смт Глеваха Київської обл.) оглядом посівів сортів озимої пшениці та ячменю, створених науковцями закладу за безпосередньої участі та під керівництвом видатного селекціонера акад. В.В.Моргуна.
Огляд дослідних полів Інституту
Селекційні досягнення Інституту, наукові й практичні проблеми аграрного сектору учасники конференції обговорили за круглим столом і розглянули пропозиції, які прозвучали у виступах акад. НАН України В.В.Моргуна, акад. НААН України М.М.Гаврилюка, Героя України П.В.Іващука та інших учасників щодо поліпшення ситуації в рослинництві з метою забезпечення продовольчої безпеки нашої країни.

Зокрема, Герой України П.В.Іващук ще раз високо оцінив досягнення Інституту у створенні нових сортів озимої пшениці та підняв питання щодо передачі Інституту одного чи кількох дослідних господарств від НААН України, у віданні якої перебуває понад 400 тис га орних земель.

Значну увагу було приділено діяльності «Клубу 100 центнерів», ініціатором створення якого виступив Інститут спільно зі швейцарською фірмою Syngenta. Провідні агропідприємства України – члени «Клубу 100 центнерів» – застосовують насіння сортів озимої пшениці селекції ІФРГ НАН України та технології отримання високих врожаїв Інституту і фірми Syngenta.

У дискусії за круглим столом виступили: Тагадюк Ігор Миколайович – генеральний директор компанії «Агросток», Республіка Молдова; Голубов Олексій Григорович – президент об’єднання «Союз хіміків України»; Петриченко Василь Флорович – член Президії НААН України, академік НААН України; Рибалка Олександр Ілліч – член Академії сільського господарства Франції, доктор біологічних наук; Гаврилюк Микола Микитович – заступник директора ІФРГ НАН України, академік НААН України; Діхтяр Іван Григорович – головний агроном ТОВ АФ «Ольгопіль», Вінницька область; Конверський Валерій Вікторович – начальник управління АПК ТОВ «ТД «Украгропром»; Собко Микола Генадійович – заступник директора Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України; Джемесюк Василь Васильович – начальник управління холдингу «Астарта-Київ».

За результатами плідної дискусії учасники зібрання намітили шляхи вирішення проблем, що стоять перед науковцями та аграріями в галузі селекції і насінництва.

Міжнародна науково-практична конференція «День поля». Огляд посівів
Для підтримки Інституту і його Дослідного господарства учасниками конференції з метою розширення впровадження сортів-інновацій селекції Інституту та забезпечення умов для нарощування об’ємів отримання оригінального високоякісного насіння озимої пшениці для задоволення потреб агропромислового комплексу України було одноголосно прийнято рішення звернутись до Уряду та Президента України із пропозицією щодо виділення Інституту фізіології рослин і генетики НАН України дослідного господарства з площею орних земель 10 тис га.

Наступного дня відбулось пленарне засідання V З’їзду Українського товариства фізіологів рослин (УТФР). У програмі з’їзду – доповіді науковців з різних закладів усієї України, присвячені проблемам фізіології рослин. Матеріали членів УТФР викладено у збірнику наукових праць «Фізіологія рослин: Досягнення та нові напрямки розвитку» (К.: Логос, 2017), який вміщує 62 статті загальним обсягом 672 с. (60,0 обл.-вид. арк.).

У виступах учасників з’їзду прозвучали слова вдячності за запрошення до участі в роботі науково-практичної конференції «День поля», за можливість оглянути дослідні поля Інституту фізіології рослин і генетики НАН України та ознайомитись з новітніми сортами рослин і сучасними технологіями отримання високих урожаїв. Також виступаючі високо оцінили селекційні досягнення науковців Інституту, відзначили державницький підхід директора Інституту академіка НАН України, Героя України В.В.Моргуна до вирішення питань продовольчої безпеки держави, відстоювання її інтересів і незалежності в галузі селекції рослин і насінництва та вагомі успіхи колективу Інституту у створенні й широкому впровадженні нових перспективних сортів озимої пшениці.

Член Ради УТФР професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Юріївна Таран закликала учасників з’їзду підтримали рішення конференції «День поля» від 15 червня 2017 р. і запропонувала прийняти спеціальне рішення з цього питання.

V З’їзд УТФР одноголосно прийняв рішення звернутись до Уряду та Президента України із пропозицією щодо виділення Інституту фізіології рослин і генетики НАН України дослідного господарства з площею орних земель 10 тис га.

На з’їзді також вирішувались питання організаційної діяльності роботи Товариства. У програмі: звіт про роботу Українського товариства фізіологів рослин, внесення змін до статуту УТФР та перевибори президента, віце-президентів, голів відділень і секцій. Президентом Українського товариства фізіологів рослин знову обрано директора Інституту рослин і генетики НАН України академіка НАН України В.В.Моргуна.

Головну доповідь «Внесок генетики і фізіології рослин у забезпечення продовольчої безпеки України» зробив директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, академік НАН України, Герой України Володимир Васильович Моргун:

Головну доповідь «Внесок генетики і фізіології рослин у забезпечення продовольчої безпеки України» зробив директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, академік НАН України, Герой України Володимир Васильович Моргун
Високошановний голово! Високошановна президія! Шановне зібрання!

Мій виступ присвячений хлібу в широкому розумінні цього слова, який у всі часи був добрим знаком життя, добробуту і творчої наснаги.

Забезпечення людства продуктами харчування — це світова проблема. Вона має глобальний характер і її вирішення — це питання не лише економіки, але й великої політики.

Новим чинником, який останнім часом суттєво впливає на рівень продуктивності рослин стали глобальні зміни клімату.

Озимі посіви в останні роки зазнають жорсткої посухи. Підвищення середньорічної температури на 1 °С призводить до зниження врожайності на 21 %. Експерти ООН прогнозують, якщо до 2050 року не стримати глобальне потепління, врожаї зернових культур знизяться на 25 %, а потім упадуть іще значніше. Окремі землеробські регіони можуть стати непридатними для агровиробництва.

Хліб – це національна безпека, стабільність держави і добробут народу

На сьогодні лише 25 країн світу здатні повністю себе забезпечити продуктами харчування. За прогнозами ООН до 2050 року світ опиниться перед загрозою голоду.

Щоб прогодувати зростаючу чисельність населення, потрібно подвоїти врожайність зернових. На рівні сучасних знань це не можливо. Не даремно ООН визначила газ, нафту і продовольство — критичними чинниками розвитку цивілізації нашого століття. У людства для виживання існує єдиний вихід — збільшення урожайності сільськогосподарських культур, головною серед яких є пшениця, основний хліб планети.
Шановні колеги! У зв’язку з поглибленням продовольчої кризи, отримання в Україні урожаїв європейського рівня є питання великої державної ваги. Резерви пшеничного поля та перспективи здолання майбутньої світової продовольчої кризи демонструють нам програми отримання рекордних врожаїв. У Новій Зеландії зафіксовано світовий рекорд урожайності пшениці 167,91 ц/га, який перевершив попередній рекорд в 165,2 ц/га, що належав Великій Британії.

Отриманий рекорд не є випадковим. Науковці підібрали відповідний сорт, технологію вирощування, компанія «Яра» розробила систему добрив, два рази застосовувалося зрошування.

Посуха на Поліссі України (крик землі)

Програми рекордних врожаїв покликані забезпечити базу знань для пошуку шляхів збільшення потенціалу врожайності пшениці до 20 т/га протягом найближчих 20 років.

Рекордний урожай зерна сорту озимої пшениці Фаворитка 200—350 ц/га отримує уже 15 років поспіль старший науковий співробітник Іван Бадулін у дрібноділянкових дослідах на родючих і добре зволожених ґрунтах узбережжя Каховського водосховища Запорізької області.

Рекордний урожай України у виробничих посівах без зрошення становить 131,8 ц/га. Він отриманий на сорті Фаворитка в господарстві «Ладіс» Черкаської області. У конкурсних випробуваннях Інституту фізіології рослин і генетики НАН України новий сорт Астарта сформував урожай 140 ц/га.

Українські аграрії торік встановили історичний рекорд, зібравши 66 млн т зернових та зернобобових культур, що на 5,9 млн т більше, ніж у 2015 р., в тому числі 26 млн т пшениці. Найвищий середній урожай зернових 64 ц/га отримано на Вінниччині. Окремі господарства досягли 65—70 ц/га. Це уже європейський рівень урожайності.

Сорт Фаворитка забезпечив отримання рекордного для України урожаю зерна – 131,8 ц/га

Зараз європейська норма врожайності пшениці становить 6,0 т/га Україна із 42 ц/га стрімко наближається до цього показника. Кількість господарства, які поставили собі за мету отримувати урожай європейського рівня в Україні, невпинно зростає.

Вже більше 340 базових господарства Інституту рік у рік вирощують високі врожаї сортів озимої пшениці, створених в Інституті. Ми першими спільно із швейцарською компанією «Сингента» очолили рух за отримання в Україні європейських урожаїв, заснували «Клуб 100 центнерів», який став своєрідною школою для аграріїв.

Шановні колеги! Дозвольте коротко доповісти Вам про урожаї, які забезпечили наші сорти у минулому році в Україні і далеко за її межами. Торік було закладено 13 науково-технологічних полігонів, в яких висіяно від 20 до 40 сортів озимої пшениці селекції Інституту, частина яких була створена спільно із Миронівським інститутом пшениці ім. В.М. Ремесла НААН України.

Зони Полісся та Західної України. На полігоні АФ «Вега Агро» Житомирської області 12 сортів селекції нашого Інституту забезпечили рівень врожайності 100—124 ц/га при середній по досліду 85 ц/га. Найбільшу продуктивність 107—124 ц/га сформували посіви сортів Придніпровська, Каланча, Новосмуглянка, Подолянка, Злука, Астарта.

Сорт озимої пшениці Астарта

На полігоні Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України, де вивчалися понад 90 сортів 10 наукових установ України, наші сорти були кращими, забезпечивши прибавку до середньої врожайності по досліду 12—18 ц/га. Серед них Злука, Каланча, Астарта, Малинівка, Золотоколоса, Райгородка.

На полігоні агропідприємства «Агропродсервіс» Тернопільської області сорти Каланча, Сотниця, Астарта, Злука, Придніпровська. Достаток на демонстраційних посівах забезпечили урожай 105—115 ц/га прибавкою до середнього стандарту від 5 до 14 ц/га. У товарних посівах поруч з іноземними сортами наші сорти не поступилися іноземним і забезпечили прибавку урожаю до середнього від 2 до 9 ц/га.

АФ «Сяйво-Стрий» Львівської області прислало нам листа: «Ми вирощуємо озиму пшеницю тільки Вашої селекції. Врожайність озимої пшениці сортів Дарунок Поділля, Злука, Смуглянка, Новосмуглянка, Борія в цьому році на площі 720 га становить 62 ц/га.

Ця врожайність в умовах земель Прикарпаття є надзвичайно великою і її основа — селекційно-генетичні особливості Ваших сортів.

З повагою, директор ФГ «Сяйво-Стрий» Ільницький Ігор Йосипович».

Сорт озимої пшениці Богдана

Дозвольте привести кілька прикладів із полігонів Лісостепової зони. У ТОВ «Агробуд» Вінницької області вивчалося 39 сортів, в тому числі, 5 сортів іноземної селекції. Кращими були сорти Малинівка, Новосмуглянка, Сотниця та Фаворитка, які забезпечили прибавку врожаю до середнього рівня по досліду від 7,0 до 9,7 ц/га.

У АФ «Арчі» сорти Лимарівна та Дарунок Поділля забезпечили прибавку врожаю від 9 до 10 ц/га.

В АФ «Ольгопіль» Вінницької області, яка має майже степовий клімат, кращими були сорти Злука, Дарунок Поділля, Смуглянка. Достаток та інші, які забезпечили прибавку врожаю до середнього рівня по досліду від 16,8 до 26,8 ц/га.

Далі хочу доповісти Вам про результати випробування наших сортів у посушливій зоні України, Молдови та Росії.

При цьому слід зауважити, що ми, як і увесь світ, давно ведемо селекцію на посухостійкість, маємо селекційні точки Інституту в зоні Степу. Тому, як підтверджує досвід, зона вирощування сорту визначається не адресою установи, а кліматичними умовами, для яких селекціонер створює сорт, та його генетикою. Не випадково в зоні Степу Інститут представлений 31 сортом, що становить 25 %.

Скринінг на продуктивність нових сортів озимої пшениці селекції ІФРГ НАН України

АФ «Славутич» Дніпропетровської області давно вирощує наші сорти. Користуючись нагодою хочу висловити подяку керівництву фірми за нашу співпрацю. В минулому році сорти Смуглянка, Новосмуглянка, Богдана у виробничих посівах забезпечили урожай зерна 77—84 ц/га. Площі посіву сортів Інституту у двох районах області займають від 33 до 100 %.

Генеральний директор АФ «Славутич» Роман Володимирович Браціло повідомляє наступне:

«Серед сортів слід відзначити:

— Смуглянку: три роки поспіль формує найвищий урожай в нашому господарстві — 84,4 ц/га в 2016 році.

— Золотоколоса, Подолянка: протягом багатьох років відзначаються стабільно високими врожаями за різних погодних умов та по різних попередниках. Користуються великим попитом серед господарств нашого регіону для посіву по попереднику — соняшник.

— Новосмуглянка: короткостебловий сорт, урожайність склала 79,9 ц/га. Користується попитом серед господарств».

У Державному сортовивченні центру експертизи сортів Кіровоградської області нові сорти Ладижинка, Серпанок Київський, Бондарівна, Вінок Поділля перевищили за врожаєм зерна національний стандарт від 10 до 31 ц/га.

Харківський Центр експертизи сортів приводить максимальні врожаї 21 сорту селекції різних установ України. Сорти Смуглянка, Славна, Богдана, Подолянка забезпечили прибавку врожаю від 8 до 28,8 ц/га над середньою для максимальних урожаїв 21 сорту. Сорт Смуглянка знову підтвердив свою унікальність, зайняв перше місце і забезпечив самий високий урожай — 108,2 ц/га.

Низький середній показник максимального урожаю 79,4 ц/га для 21 сорту засвідчує, що переважна більшість сортів державного сортовипробування просто генетично не спроможна формувати високий врожай.

Новий сорт Астарта на полях ЗАТ «Павлівська Нива» Воронезької області РФ забезпечив прибавку урожаю до місцевих сортів-стандартів від 11,4 до 20,0 ц/га. Сорт занесений в Державний реєстр РФ.

Сорт Чорнява у вкрай посушливій зоні Ставропольського краю РФ забезпечив в державному сортовипробуванні прибавку урожаю від 3,6 до 15,4 ц/га. Далі мовою оригіналу:

«Мы уверены в увеличении посевных площадей Чорнявы в крае. Подтверждением этому служат вышеперечисленные высокие показатели урожайности в разных почвенно-климатических зонах края и проданные нами объемы семян.

Выражаем Вам и Вашим сотрудникам глубокую благодарность. Имеем желание и возможность более плотно на правовой основе работать с Вашими сортами озимой пшеницы Чорнява и Подолянка.

Генеральный директор ЗАО «ФЭС-Семена» Е.Н. Казьмин».

За результатами офіційних державних випробувань сортів Інституту в Молдові, у вкрай посушливій зоні, сорти Сотниця і Чорнява забезпечили прибавку урожаю 10—12 % до національного стандарту.

Таким чином, в результаті офіційних державних випробувань за кордоном сорти селекції нашого Інституту визнані новим селекційним досягненням і внесені в Державні реєстри сортів рослин: Молдова — Золотоколоса, Смуглянка, Богдана, Наталка, Володарка, Фаворитка, Сотниця, Славна, Спасівка, Чорнява, Хортиця, Каланча; Російська Федерація — Снігурка, Подолянка, Чорнява, Астарта.

В цілому ми маємо численну інформацію і позитивні відгуки про сорти Інституту від багатьох господарств України та за її межами.

Наведені дані свідчать, що наші сорти мають високий генетичний потенціал продуктивності, високі холодо- та посухостійкість і в цілому є екологічно пластичними.

Сорти Смуглянка, Золотоколоса, Чорнява, Славна, Фаворитка Астарта, Каланча, Дарунок Поділля та інші, добре Вам відомі, висіваються у всіх кліматичних зонах України і за її межами. Це високоінтенсивні сорти. На оптимальному фоні мінерального живлення генетика цих сортів забезпечує отримання максимальних урожаїв.

Ці сорти створені методом хромосомної інженерії, мають комплексний імунітет до основних хвороб озимої пшениці і придатні для використання в органічному землеробстві та на зрошенні. Вони призначені для добрих господарств, для високих технологій.

Сорти Подолянка, Богдана, Снігурка, Чигиринка, Новокиївська, Злука та інші — універсального типу використання. Вони забезпечують стабільні високі урожаї в усіх зонах України, мають відмінну посухо- і зимостійкість, невибагливі до умов вирощування і є, по суті, страховими сортами. Особливу увагу варто звернути на сорти Подолянка та Богдана, які за виробничою надійністю є неперевершеними. Вони створені для різних рівнів господарювання, в тому числі — для сучасних кризових умов.

Сорти селекції нашого Інституту мають хорошу та відмінну якість зерна. Серед них особливо слід відмітити сорти: Наталка, Лимарівна. Соломія, Здоба Київська, Сонечко та інші, які відповідають високим вимогам.

Сорти Наталка, Соломія та Здоба Київська унікальні за якістю. Вони поєднують високу якість з високою білковістю зерна, а також є добрими та відмінними поліпшувачами якості.

В цілому по Україні сорти озимої пшениці селекції ІФРГ НАН України висіваються на площі 2,0 млн гектарів, що становить 30,7 % посівів цієї культури. Найбільші посівні площі в Україні займають сорти Подолянка, Богдана, Смуглянка, Золотоколоса та Фаворитка, які за посівними площами знаходяться в першій вісімці, разом з трьома сортами селекції інших установ.

За останні роки у 52 господарствах України в реальних виробничих умовах сорти Інституту забезпечили отримання 100—120—131 ц/га. На сьогодні сорти селекції нашого Інституту серед сортів інших селекційних установ України мають самий високий фактичний генетичний потенціал продуктивності. Тобто, є найбільш продуктивними.

Маючи широкий спектр сортів, важливо визначити головні критерії для їх надійного добору. Однорічні дані демонстраційних посівів без повторень, які масово проводяться в Україні, не можуть дати об’єктивну характеристику виробничої цінності сорту. На нашу думку, надзвичайно надійним показником є розмір посівних площ, на яких за даними ЦСУ висівався кожний сорт протягом останніх років. Цей критерій досить вагомий, оскільки є найвищим визнанням сорту, засвідчує його виробничу надійність.

В останні роки в окремих областях України висівається рекордна кількість сортів, а саме понад 140, що є збитковим. Реально, високопродуктивних сортів дуже мало. Зверніть увагу, що із 383 сортів вітчизняної та іноземної селекції, за якими ведуться статистичні обліки посівних площ, нараховується тільки 8 сортів (або 2,1 %), які висіваються на площі 100 і більше тисяч гектарів. Серед них сорти Богдана, Подолянка, Смуглянка, Золотоколоса, Фаворитка селекції ІФРГ. При цьому сорти Богдана і Подолянка посідають перші два місця і займають найбільші посівні площі в Україні.

Решта три сорти із восьми: один є власністю приватної української фірми (3 місце), і два (4 і 7 місця) — сорти селекції Селекційно-генетичного інституту, м. Одеса.

Переважна більшість сортів не отримала належної оцінки виробництвом і висівається на мізерних посівних площах.

Тому кращими сортами для кожного господарства є сорти, які рекомендовані для вирощування в конкретній зоні і займають на сьогодні найбільші посівні площі.

Скринінг якості хліба нових сортів озимої пшениці селекції ІФРГ НАН України
Скринінг якості хліба нових сортів озимої пшениці селекції ІФРГ НАН України
Скринінг якості хліба нових сортів озимої пшениці селекції ІФРГ НАН України
  Варто зазначити, що до посівних площ 100 тисяч гектарів не піднявся ні один сорт зарубіжної селекції. Я поважаю наших зарубіжних колег. Однак, їхнім хорошим сортам не вистачає належної екологічної пластичності, вони мають низьку якість зерна, морозо- та посухостійкість. Вони здатні забезпечувати отримання хороших урожаїв лише у вузьких екологічних межах при високоінтенсивній, затратній технології. Це підтверджують щорічні повідомлення преси про те, що європейські країни через посуху та холоди недобирають прогнозований врожай від 7 до 30 %, при цьому втрати урожаю зерна становлять понад 1 млн тонн.

Шановні колеги! Хочу звернути Вашу увагу на нові сорти озимої пшениці селекції Інституту.

Новосмуглянка і Придніпровська — це короткостеблові високоінтенсивні сорти для оптимальних технологій. Фактичний генетичний потенціал продуктивності відповідно 119,8—121,5 ц/га.

Сорт Соломія за якістю зерна відносяться до екстрасильних сортів.

Сорти Софія Київська та Даринка Київська середньорослі, універсального використання. Рекомендовані для всіх зон України. Мають високу екологічну пластичність, придатні для посіву по гірших попередниках. Фактичний генетичний потенціал продуктивності відповідно 119,3—116,3 ц/га.

Дані сорти представляють нове покоління сортів селекції нашого Інституту і заслуговують на особливу увагу.

Скринінг якості хліба нових сортів озимої пшениці селекції ІФРГ НАН УкраїниОкрім сортів Інститут має також цілий ряд вагомих інноваційних розробок, з якими Ви познайомитесь на полі. Серед них нові високоактивні бактеріальні препарати Ризостим, Азолек, стимулятори росту Аватар та інші, технології застосування добрив та засобів захисту рослин.

Академік Академії аграрних наук Фракції Олександр Ілліч Рибалка розповість про нашу спільну співпрацю з розвитку нових напрямів селекції сортів спеціального призначення для лікувально-профілактичного харчування та потреб переробної промисловості.

Шановні колеги! Важливою складовою високих урожаїв, окрім сортів є добрива, захист рослин та інші елементи інтенсивних технологій. На сьогодні ми вносимо близько 90 кг діючої речовини добрив, при оптимальній потребі 270—320 кг. Мрії України про 80—100 млн тонн валових зборів цілком реальні за умови оптимального забезпечення рослин органічними і мінеральними добривами. Так, Нідерланди за урожайності 85,0 ц/га вносять 320 кг поживних речовин.

Серйозною перешкодою зростанню валових зборів зерна пшениці є її пізні попередники — соняшник, кукурудза. Ми почали звикати до того, до чого не потрібно звикати. Пізні попередники та суха осінь вимушено переносять строки посіву озимих за межі оптимальних. Дуже часто ми змушені сіяти пшеницю у листопаді місяці.

При запізнілих посівах озимі, або не встигають зійти, або входять в зиму в стадії шилець, які ще не розкущилися. За масовими повідомленнями преси щорічно таких посівів озимої пшениці близько 1,2 млн га або понад 20 %. Пізні посіви приносять суттєві економічні збитки.

Загальний недобір врожаю пізнього посіву за межами оптимальних строків становить 10—20 ц/га, а при посіві по гірших попередниках порівняно з горохом чи чорним паром відповідно 20—30 ц/га.

За англійської технології потенційний врожай визначається на посівах перед входженням у зиму так: якщо Ви дивитеся на землю і не бачите землі, а бачите зелений килим — це врожайний початок; а якщо дивишся на землю і бачиш землю — це перші втрачені можливості.

Тому при визначенні рентабельності соняшника потрібно враховувати збитки, які він приносить від недобору збіжжя пшениці.

Особливої уваги заслуговує поліпшення якості вирощеного зерна і отриманого із нього борошна. В останні роки частка фуражного зерна в загальному валовому зборі, як правило, переважає. У зв’язку із низькою якістю зерна, вирощеного у Європі, попит на якісну продовольчу пшеницю постійно високий.

В Україні розпочалося будівництво крупних борошномельних комплексів. Виробництво борошна, також як і його реалізація, зросли в 2 рази. Україна в минулому році стала світовим лідером з експорту борошна. Але через його низьку якість, ціна українського борошна була найнижчою у світі. Водночас США, поставивши на світовий ринок дещо меншу кількість борошна ніж Україна, виручили від його експорту суму удвічі більшу.

Шановні колеги! Україні не тільки економічно не вигідно вирощувати кормове зерно, але й соромно! Цю проблему терміново потрібно вирішувати. Україна повинна тримати високий товарний знак якості.

Наступна проблема — сировинний напрям експорту аграрної продукції України. У минулому році був установлений рекорд експорту зерна 39,4 млн тонн, зокрема пшениці 17,35 млн тонн. Але, торгівля сировиною — це шлях в нікуди. Ось приклад, який наводить відомий журналіст Олександр Карпенко. У 2012 р. від експорту збіжжя Україна одержала 18,2 млрд доларів при 32 млн га орних земель. Тим часом, у Нідерландах площа орних земель становить 2,3 млн га, а щорічна середня вартість аграрного експорту з цієї країни — 100 млрд доларів. Оскільки все, що вирощується, переробляється і лише тоді реалізується.

Ще одна проблема. Чи можемо ми конкурувати на ринках, коли всі складові нашого урожаю у нас чужі і експортно-залежні? Це негативно впливає на собівартість кінцевої продукції. Насіння чуже, засоби захисту, добрива — чужі, техніка — чужа. Враховуючи самодостатність національних сортових ресурсів та використовуючи досвід країн Європейського Союзу, просимо Уряд передбачити введення квот на реєстрацію сортів та ввезення в Україну насіння іноземної селекції. Всі ці складові врожаю, так необхідні аграріям, дорожчають не по днях, а по годинах. Лише вартість імпортного насіння орієнтовно становить 9—10 млрд грн, або 1 % від бюджету держави. Чи може хто повірити в те, що Україна не здатна вирощувати власне насіння?

Акад. НАН України В.В.Моргун доповідає Прем’єр-міністру України В.Б.Гройсману про проблему захисту інтересів національної селекції та виробництва насіння
Відкриваючи свої ринки, спочатку знищується власне насінництво. А потім, що ще страшніше, національна генетика і селекція, які лежать в основі інноваційного розвитку аграрного виробництва. Настав час нам змінювати свою економічну політику. Ми повинні мінімум купувати, максимум продавати, тобто розбудовувати власну науку і економіку.

Приклад як захищати свої ринки надають нам Євросоюз та інші країни. Торговельна угода ЄС—Канада викликала в Європі шквал протестів і активно блокується. Європейці не хочуть щоб американські товари проходили в Європу транзитом через канадські філії.

Серед головних принципів конкуренції є питання безпеки продовольчої продукції. Європейці вважають, що епідемія ожиріння в Америці спричинена, не в останню чергу, генетично модифікованими харчами.

Президент США Дональд Трамп підписав указ під назвою «Купуй американське і наймай американців». На його думку виконання цього указу дасть 1 трильйон доларів інвестицій в інфраструктуру США. Нам би такий указ!

Настав час, що у нас практично немає кордонів, але в самих нас є Батьківщина.

У жовтні минулого року з питання щодо захисту інтересів національної селекції та формування повноцінного рівня виробництва насіння я мав честь доповідати особисто Прем’єр-міністру України Володимиру Борисовичу Гройсману. Ці та ряд інших заходів на державному рівні можуть забезпечити виживання і конкурентоспроможність вітчизняної селекції, яка традиційно мала і поки що має сильні наукові школи та успіх світового рівня. Підняті питання аграрної науки і виробництва потребують негайного вирішення.

Україна має збирати стабільно не менш 80 млн тонн зернових, оскільки аграрний потенціал її чорноземів оцінюється в 100 мільйонів тонн зерна щорічно. Лише такі врожаї забезпечать її економічне майбутнє та процвітання добробуту власного народу.

Уже цілком очевидно, що проблема продовольчої безпеки в найближчі роки стане проблемою номер один усієї планети.

На відміну від багатьох регіонів — Україна ще зберігає можливість подвоїти урожайність зернових. Вона має скористатися світовим дефіцитом продуктів харчування на користь власної економіки. Хліб — це наша нафта і навіть більше нафти!

Тому національна ідея перетворення України в могутню аграрну державу має вагоме підґрунтя.

Дякую всім за співпрацю, завжди раді зустрічі з Вами.

Дякую за увагу!
Comments