Дбаючи про забезпечення продовольчої безпеки держави

опубліковано 23 лют. 2015 р., 02:22 ІФРГ НАН України   [ оновлено 30 бер. 2015 р., 05:30 ]

Ефективною формою організації впроваджень розробок Інституту фізіології рослин і генетики (ІФРГ) НАН України є тісна співпраця з агровиробничниками та науковий супровід спеціалістами Інституту діяльності крупних агрокорпорацій України та міжнародних компаній.
На запрошення керівництва Компанії "Група Агропродінвест" заступник директора Інституту, завідувач відділу фізіології живлення рослин чл.-кор. НАН України Віктор Швартау виступив на науково-практичному семінарі, який відбувся 6 лютого 2015 р. у м. Немирів Вінницької області, з доповіддю на тему "Сучасні сорті озимої пшениці та технології їх вирощування - основа високих врожаїв та рентабельного виробництва".

Компанія "Група Агропродінвест" є однією з найпотужніших аграрних компаній України з високою наукоємністю виробництва. Компанія має в обробітку у Вінницькій та Полтавській областях більше 100 тисяч гектарів, в тому числі площа вирощування зернових культур складає понад 30 тисяч га. Компанія широко впроваджує у виробництво сорти селекції ІФРГ НАН України, які домінують у посівах озимої пшениці.
Активність співробітництва між Компанією та Інститутом з року в рік зростає. Важливою складовою співпраці є щорічні зустрічі з керівниками Компанії, інформування фахівців і агрономів про нові генетичні досягнення селекціонерів Інституту та особливості сортової агротехніки з метою ефективного вирощування сортів-інновацій селекції ІФРГ НАН України.

У доповіді чл.-кор. НАН України В. Швартау акцентував увагу слухачів на технологіях вирощування насіння високих репродукцій, що є основою рентабельного зерновиробництва. Найбільш ефективним шляхом інтенсифікації аграрного виробництва є вітчизняні сорти, екологічно пластичні і пристосовані до агрокліматичних умов України, та високоякісне насіння. Лише за рахунок цих двох факторів можна досягти збільшення урожаїв посівів пшениці на 25-30%. Це актуально у нинішніх умовах для багатьох господарств, враховуючи загострення проблеми придбання матеріально-технічних ресурсів і сільськогосподарської техніки у зв'язку із зростанням цін та відсутністю необхідних коштів.

Доповідач охарактеризував сорти озимої пшениці Інституту, створені Героєм України академіком НАН України В.В. Моргуном: короткостеблові - Смуглянка, Фаворитка, Золотоколоса, а також Солоха, Славна, Чорнява, Спасівка, Нива Київщини, Орійка, Сотниця, Полянка, Малинівка та інші; середньорослі сорти універсального використання - Подолянка, Богдана, Наталка, Сонечко, Чигиринка тощо. Серед них на особливу увагу заслуговують сорти Подолянка, що є національним стандартом, та Богдана. Вони займають значні площі, неперевершені за виробничою надійністю та забезпечують стабільні і високі урожаї зерна високої якості в усіх зонах України, мають відмінну посухо- і зимостійкість. Звернув увагу доповідач і на глобальну в світовому масштабі проблему якості зерна та досягнення науковців установи в її вирішенні, відзначивши низку сортів селекції Інституту, котрим притаманна хороша та відмінна якість зерна: Наталка, Переяславка, Лимарівна, Малинівка, Почаївка, Сонечко.

Про популярність у агровиробників сортів озимої пшениці селекції ІФРГ свідчить щорічне зростання їхніх площ. Торік ними засіяно було 1,7441 млн га, із них 182,2 тис га на Поліссі, 1,024 млн га в зоні Лісостепу та 537,9 тис га у Степу.

На сьогоднішній день найбільш вартісним у технологіях отримання зерна є витрати на добрива та засоби захисту рослин.

Доповідач приділив велику увагу технологіям захисту посівів озимої пшениці. Були надані конкретні рекомендації щодо застосування пестицидів.

Погодні умови вегетаційного періоду 2014 року сприяли потужному розвитку хвороб, шкідників і бур'янів, що сформувало підґрунтя для їх широкого поширення і в сезоні 2014/15 років. Із метою забезпечення ефективного захисту сходів від ураження хворобами і шкідниками особливу увагу слід приділити якості протруєння насіння озимої пшениці. Перевагу необхідно віддавати протруйникам, які характеризуються широким спектром дії та мають високу фунгіцидну ефективність проти твердої й летючої сажки, фузаріозної і гельмінтоспориозної кореневих гнилей, снігової плісняви та інших хвороб. Широкою популярністю у зерновиробників користуються фунгіцидні протруйники Максим Форте (ефективний проти фузаріозної та офіобольозної кореневих гнилей), Сертікор, Кінто Дуо. Останній, поряд із контролем інфекції насіння, забезпечує дезінфекцію насіннєвмісного шару ґрунту від збудників хвороб, що гарантує тривалий та ефективний захист. При загрозі пошкодження посівів ґрунтовими шкідниками (дротяник, озима совка та ін.), злаковими мухами, попелицею, цикадками тощо, для передпосівної обробки насіння доцільно використовувати інсектицидно-фунгіцидні протруйники типу Селест Макс, Селест Топ, Юнта Квадро тощо.

Три з останніх 4-х років характеризувалися подовженим періодом осінньої вегетації, що зумовило інтенсивний розвиток хвороб озимих зернових - кореневих гнилей, борошнистої роси, септоріозу листків, сітчастої плямистості (на ячмені). Тому необхідно бути готовим до раннього внесення фунгіцидів. Для контролю борошнистої роси слід використовувати спеціалізовані фунгіциди Таліус, Флексіті; септоріозу листків - Рекс Дуо, Альто Супер або інші, для комплексного захисту від зазначених вище хвороб - Капало, Вареон тощо. Фунгіцидну обробку доцільно поєднувати із внесенням високоефективних інсектицидів. До робочих розчинів рекомендовано додавати сульфат магнію (2-4 кг/га) та мікроелементи: водорозчинний гідроксид міді (Косайд - 100-200 г/га), сульфати марганцю, цинку, заліза (за потреби) або комплексні фосфорно-калійні добрива з мікроелементами (Плантафол, Брексіл тощо).

Внесення належної кількості фосфорних і калійних добрив під посів із року в рік з економічних причин залишається невирішеним завданням. У доповіді було детально розглянуто шляхи оптимізації живлення та підвищення ефективності застосування добрив у посівах пшениці.
Внесення діамофосок та інших комплексних добрив, у т.ч. й локальне, є важливим компонентом технологій вирощування пшениці. Потрібно нарощувати об'єми внесення органічних добрив, висівати сидерати, вносити місцеві добрива (вапнякові поклади/відходи, відходи підприємств, попіл). Стартові дози азоту (N20-30), за потреби, можуть бути внесені у вигляді вапняково-аміачної селітри, аміачної селітри, сульфату амонію, КАСів тощо.

За результатами багаторічних виробничих досліджень встановлено, що перспективним є осіннє внесення азоту в дозі N80-100 в амонійній формі (безводний аміак, аміачна вода) на глибину 14-20 см перед посівом. Внесення восени високих доз азотних добрив із вмістом нітратів (аміачна селітра, КАСи) і сульфатів (сульфати амонію, магнію) економічно недоцільне.

За результатами науково-практичного семінару при спілкуванні з фахівцями Компанії "Група Агропродінвест" було визначено, що важливим фактором стабільного і рентабельного зерновиробництва в Україні є застосування інноваційних сортів озимої пшениці вітчизняної селекції з відповідними до потреб сорту й агрокліматичних умов технологіями вирощування. Впроваджені у виробництво сорти селекції ІФРГ НАН України протягом уже понад трьох десятиліть забезпечують отримання мільйонів тонн високоякісного зерна, визначають високі рівні рентабельності господарств та продовольчу безпеку держави.

Comments