Лабораторія біохімії фотосинтезу

ШЕВЧЕНКО Віктор Валентинович

Завідувач лабораторії
ШЕВЧЕНКО Віктор Валентинович

Доктор біологічних наук

тел./факс: (+380 44) 258-81-46
e-mail: biochemkiev@ukr.net

        У 1964 р. згідно з постановою Президії АН УРСР для вивчення світлової фази фотосинтезу  створено відділ біохімії фотосинтезу, який по 1984 р. відділ очолювала заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії СРСР у галузі науки і техніки, професор Л.К. Островська, з 1984 по 2001 рр. — заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки та премії імені М.Г. Холодного НАН України, професор С.М. Кочубей. Із 2003 р. — керівник докт. біол. наук В.В. Шевченко. У підрозділі підготовлено 16 кандидатів та 3 доктори наук. Розробки науковців опубліковано у 10 монографіях та понад 450 статтях у вітчизняних і закордонних виданнях, захищено 4 авторськими свідоцтвами і патентами, підтримано 10 міжнародними та 11 вітчизняними грантами.

Дослідження молодих вчених відзначено стипендіями Президента України і НАН України, премією Президента України, спеціальним грантом НАН України. Міжнародна співпраця: Космічний центр ім. Кеннеді (США), Біологічний дослідницький центр (Угорщина), Університет ім. Дж. Неру (Індія), Техаський університет (США), Інститут фізіології рослин ім. К.А. Тимірязєва РАН, Інститут біохімії ім. О.М. Баха РАН, Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова, Інститут фундаментальних проблем біології РАН, Інститут фотобіології НАН Білорусі, Інститут ботаніки НАН Азербайджану.

Основні наукові напрями:

  • теорія світлової фази фотосинтезу, вивчення механізмів реорганізації ультраструктури хлоропластів у процесі їх функціонування та за адаптації до умов оточення;
  • розробка методів дистанційного тестування стану сільськогосподарських рослин.

Фундаментальні та прикладні результати

  • Розроблено концепцію просторової та функціональної гетерогенності фотосинтетичного апарату вищих рослин; методи виділення з хлоропластів функціонально активних фрагментів фотосистем I і II; квантово-механічну модель обміну енергією збудження у пігментних комплексах фотосистеми I; запропоновано оригінальну модель організації гран хлоропластів; виявлено роль фосфопротеїнів у регуляції фотосинтетичного апарату.
  • Встановлено особливості формування фотосинтетичного апарату за умов неповної сумісності ядерного та хлоропластного геномів, а також при вирощуванні рослин в умовах мікрогравітації.
  • У співпраці із заводом «Арсенал» створено польовий спектрофотометр-хлорофіломір.
  • Розроблено оригінальний метод дистанційного визначення вмісту хлорофілу у рослинах, який є нечутливим до внеску ґрунту та атмосфери.
Comments