Відділ генетичного поліпшення рослин

Академік МОРГУН Володимир Васильович

Завідувач відділу
МОРГУН Володимир Васильович

Доктор біологічних наук,
професор, академік НАН України,
заслужений діяч науки і техніки України,
двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки,
лауреат Державної премії СРСР у галузі науки і техніки,
лауреат премії президентів академій наук України, Білорусі і Молдови,
лауреат премії імені В.Я. Юр’єва НАН України та премії НААН України "За видатні досягнення в аграрній науці",
Герой України,
почесний академік Угорської академії наук,
почесний доктор і почесний професор низки університетів України

тел./факс: (+380 44) 257-51-50
e-mail: vvmorgun@ifrg.kiev.ua

   Відділ створено академіком НАН України В.В. Моргуном у 2011 р. на базі відділу експериментального мутагенезу, який започаткований у 1966 р. лауреатом Ленінської премії чл.-кор. АН УРСР, д-ром біол. наук, професором В.П. Зосимовичем. У 1967—1973 рр. відділом експериментального мутагенезу керував д-р біол. наук, професор П.К. Шкварніков. Із 1974 р. й до сьогодні відділ очолює академік НАН України, д-р біол. наук, професор В.В. Моргун.

У структурі відділу працюють три лабораторії: оригінального насінництва, якості зерна, захисту рослин.

Наукові досягнення відділу та створені сорти і гібриди рослин здобули високу оцінку та широке визнання далеко за межами України. Дослідження вчених відділу з проблем гетерозису, генетичних основ мутаційної селекції, створення принципово нового типу напівкарликових пшениць відзначені Державною премією СРСР в галузі науки і техніки, трьома Державними преміями України в галузі науки і техніки, премією президентів академій наук України, Білорусі і Молдови, преміями імені В.Я. Юр’єва та імені Л.П. Симиренка НАН України.

За визначні особисті заслуги перед Українською державою у створенні й широкому впровадженні високопродуктивних сортів зернових культур, багаторічну плідну наукову та громадську діяльність В.В. Моргуну присвоєно звання Героя України з врученням ордена Держави.

В.В. Моргун є засновником широковідомої наукової школи з експериментального мутагенезу та теоретичних основ селекції рослин. Наукові праці співробітників відділу органічно поєднують фундаментальні дослідження з вирішенням актуальних прикладних проблем державного значення. В.В. Моргун зі співавторами створив понад 150 сортів і гібридів різних культур (пшениця, кукурудза та ін.), занесених до Державного реєстру сортів України. Наукова новизна закріплена більш як 200 авторськими свідоцтвами і патентами. Видано та забезпечується дія і науковий супровід понад 3 тисячі ліцензійних договорів на використання сортів селекції відділу у виробництві. Районовані сорти й гібриди експонувались на численних виставках і були відзначені медалями, почесними дипломами і грамотами. Створені співробітниками відділу сорти злакових культур упродовж 38 років висіваються на полях України та країн СНД. Площа посівів цих сортів у різні роки становила від 1 до 5,5 млн. га, що є вагомим внеском у вирішення проблеми продовольчої безпеки.

Основні наукові напрями:

  • дослідження генетичних механізмів формування корисних ознак рослин і теоретичних основ селекції; 
  • розроблення ефективних методів селекції, створення та впровадження у виробництво нових конкурентоспроможних сортів; 
  • створення й дослідження генетично модифікованих організмів для селекції високопродуктивних і стійких до несприятливих умов основних сільськогосподарських культур. 
Фундаментальні та прикладні результати Оцінка якості
  • Вперше здійснено безвекторний перенос низки генів від донора до реципієнта за типом генетичної трансформації й отримано перші в Україні трансгенні рослини кукурудзи, що в 70-ті роки минулого століття було пріоритетним дослідженням не лише в Україні, а й у світі. Опрацьована біотехнологія отримання сомаклональних ліній злаків. 
  • Виконано унікальні дослідження, пов’язані з генетичною загрозою, що виникла внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Отримано унікальні дані, які підтверджують, що Чорнобильська зона навіть через 25 років після аварії залишається генетично небезпечною. 
  • Виконано пріоритетні роботи з розробки генетичних основ мутаційної селекції, сукупність яких є новим перспективним напрямом генетичного поліпшення рослин. 
  • Співпраця з науковцями багатьох країн світу, експедиції зі збору генофонду і міжнародний авторитет відкрили реальні можливості для широкої інтродукції в Україну цінної світової генетичної плазми. Створена колекція злаків визнана національним надбанням України. 
  • Широко відомі праці науковців відділу з питань теорії і методів гетерозисної селекції кукурудзи. Створені вченими ранньостиглі гібриди кукурудзи дали змогу значно розширити ареал посівів кукурудзи і вперше забезпечили отримання зерна там, де раніше ця культура не дозрівала, що сприяло значному підвищенню валових зборів зерна в Україні та країнах СНД. На сьогодні науковцями створено уже п’яте покоління гібридів кукурудзи, які придатні також для використання як сировина для біопалива. Генетичний потенціал нових гібридів сягає 140—160 ц/га зерна і понад 1000 ц/га листостеблової маси.
  • Обґрунтовано генетичні основи та методи селекції принципово нового типу напівкарликових пшениць, створення і впровадження яких забезпечило зростання генетичного потенціалу цієї культури на 25—30 % і визначило базові основи «зеленої революції» в Україні. Із застосуванням принципів хромосомної інженерії були перенесені транслокації хромосом жита у геном пшениці. Саме завдяки цьому було створено принципово нове покоління сортів озимої пшениці, які забезпечили отримання рекордних урожаїв. Серед них Смуглянка, Колумбія, Золотоколоса, Фаворитка та ін. Вперше за всю історію Державного сортовипробування України створені в Інституті сорти Смуглянка, Золотоколоса та Фаворитка сформували рекордний урожай зерна 115—124 ц/га, а в 2009 р. фермерське господарство «Ладіс» Черкаської обл. на площі 136 га зібрало урожай зерна сорту Фаворитка 131,8 ц/га. Це рекордний урожай зерна пшениці за всю багатовікову історію України. Широковизнано, що сорти озимої пшениці селекції ІФРГ НАН України найбільш вдало поєднують високу продуктивність з високою стійкістю до посухи та морозів. Дістали розвиток нові дослідження стосовно використання ендоспермних мутацій з метою отримання надсильних за якістю зерна пшениць.
  • Відділ розвиває новий напрям наукових досліджень — отримання в Україні врожаїв зернових понад 100 ц/га. Це нова для України філософія хліба, що дасть змогу вивести нашу державу на рівень передових країн Європи. Створений з ініціативи академіка В.В. Моргуна «Клуб 100 центнерів» є школою новітніх агротехнологій.
Comments