Відділ фізіології та екології фотосинтезу
Відділ створено в 1959 р. Першим завідувачем відділу був чл.-кор. АН УРСР, д-р біол. наук А.С. Оканенко, з 1979 р. відділ очолював д-р біол. наук, професор Б.І. Гуляєв, з 2000 по 2008 рр. — д-р біол. наук Т.М. Шадчина. З 2009 р. відділом керує д-р біол. наук О.О. Стасик. Результати досліджень співробітників відділу відзначені Державною премією СРСР, Державною премією УРСР у галузі науки і техніки і двічі — премією імені М.Г. Холодного НАН України, опубліковані в 11 монографіях, захищені 30 авторськими свідоцтвами та патентами. У відділі підготовлено 44 кандидатів і 9 докторів наук. Роботи відділу проводяться за активної співпраці із закордонними дослідницькими лабораторіями: Колчестерського університету, Університету Данді, Шотландського інституту рослинництва, Ротамстедської дослідної станції (Велика Британія), Університету Балеарських островів (Іспанія), Університету штату Вашингтон (США). Основні наукові напрями:
регуляція фотосинтезу в донорно-акцепторній системі рослин;
регуляція фотосинтезу за змінних умов довкілля у зв’язку із генетичним потенціалом стійкості рослин до абіотичних стресів;
роль фотодихання в регуляції фотосинтезу та продукційного процесу рослин;
взаємозв’язок фотосинтезу й продукційного процесу рослин пшениці на рівнях структурної організації хлоропласт–листок–рослина–посів.
Завідувач відділу
СТАСИК Олег Остапович
Член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук,
лауреат премії імені М.Г. Холодного НАН України
e-mail: phot-ecol@ifrg.kiev.ua,
o_stasik@yahoo.com
Фундаментальні та прикладні результати
З’ясовано механізми регуляції квантової ефективності фотосинтезу рослин за різних умов вирощування, дії стресових чинників і взаєморегуляції фотосинтезу й росту в донорно-акцепторній системі рослин.
Комплексно схарактеризовано структурно-функціональні особливості фотосинтетичного апарату на рівнях організації від субклітинного до ценотичного та механізми регуляції в донорно-акцепторній системі рослини у сучасних високоінтенсивних сортів озимої пшениці, що зумовлюють перевагу за зерновою врожайністю.
З’ясовано фізіологічну роль фотодихання в регуляції фотосинтезу та реалізації генетичного потенціалу продуктивності й стійкості рослин.
Розроблено систему вуглекислотного підживлення тепличних рослин закритого ґрунту відхідними газами котелень.
Розроблено способи підвищення врожайності рослин винограду, уражених вапняковим хлорозом, урожайності та виходу цукру у рослин цукрового буряка, підвищення насіннєвої продуктивності маточників цукрових буряків і насіннєвої продуктивності й виходу олії в рослин ріпаку.
