Історія Інституту

Інститут фізіології рослин і генетики НАН України було організовано 15 травня 1946 р. на базі відділу фізіології живлення рослин і агрохімії Інституту ботаніки АН УРСР відповідно до постанови № 1692 від 20 жовтня 1945 р. Ради народних комісарів УРСР і ЦК КП(б)У, яка надала дозвіл Президії АН УРСР організувати Інститут фізіології рослин і агрохімії АН УРСР (перша назва установи).

Першим директором Інституту став відомий учений, агрохімік і фізіолог рослин, академік АН УРСР, заслужений діяч науки А.І. Душечкін. Труднощі з формуванням, які були пов’язані з повоєнним періодом, вдалося вирішити шляхом залучення до роботи в Інституті провідних фізіологів і агрохіміків із інших наукових установ та вищих учбових закладів Києва. Вони очолили основні напрями досліджень в організованих ними відділах нового Інституту. У той час до складу Інституту увійшло шість наукових відділів: агрохімії (керівник академік АН УРСР А.І. Душечкін); фізіології живлення (академік АН УРСР і ВАСГНІЛ П.А. Власюк); рослинництва і агромеліорації (д-р с.-г. наук Н.А. Тюлєнєв); росту і розвитку рослин (чл.-кор. АН УРСР Т.Т. Демиденко); фізіології стійкості рослин (д-р с.-г. наук А.Г. Михайловський); біохімії рослин (д-р біол. наук А.С. Оканенко).

Будівництво Інституту розпочали зі створення у 1946 р. польової лабораторії (сьогодні – Дослідне сільськогосподарське виробництво), навколо якої розташовувалися дослідні поля. Відділи Інституту територіально знаходились у різних приміщеннях, а сучасний корпус Інституту був побудований лише у 1962 р.

Із 1953 р. директором Інституту було обрано видатного фізіолога рослин, агрохіміка і ґрунтознавця, заслуженого діяча науки УРСР, академіка АН УРСР і ВАСГНІЛ П.А. Власюка, який керував ним до 1973 р. За цей період структура Інституту та його відомча підпорядкованість змінювалися.

У 1954 р. створений відділ радіоізотопів і випромінювань, розформований – рослинництва і агромеліорації.

У 1956 р. Інститут увійшов до складу новоствореної Української академії сільськогосподарських наук, президентом якої став П.А. Власюк, і отримав назву Український науково-дослідний інститут фізіології рослин. У цей період відділ агрохімії був переданий Українському науково-дослідному інституту землеробства.

Структуру Інституту складали наступні відділи: застосування радіоактивних ізотопів (канд. біол. наук А.В. Манорик); фізіології живлення рослин (д-р с.-г. наук І.А. Сироченко); фізіології фотосинтезу (канд. хім. наук Х.Н. Починок); біохімії рослин (д-р біол. наук А.С. Оканенко); стійкості рослин (д-р біол. наук Д.Ф. Проценко); росту і розвитку рослин (д-р біол. наук Ф.Л. Калінін).

У 1958 р. до складу Інституту увійшов відділ застосування полімерів у сільському господарстві (канд. хім. наук М.А. Савіцька), у 1964 р. його було переведено в Інститут органічної хімії. У 1959 р. на базі лабораторії фізіології фотосинтезу був створений відділ фізіології і екології фотосинтезу (канд. хім. наук Х.Н. Починок).

У травні 1962 р. Інститут було повернуто у систему Академії наук УРСР і він став іменуватись Інститутом фізіології рослин. Із метою розширення фундаментальних теоретичних досліджень було створено нові відділи: у 1962 р. – відділ біофізики і радіобіології (на базі лабораторії застосування радіоактивних ізотопів) (д-р біол. наук Д.М. Гродзинський) і відділ взаємовідносин рослин і нижчих мікроорганізмів (канд. біол. наук А.В. Манорик); у 1964 р. – відділ біохімії фотосинтезу (д-р біол. наук Л.К. Островська); у 1966 р. – відділ фізіології дії гербіцидів (канд. біол. наук Є.Ю. Мережинський); у 1968 р. – відділ водного режиму рослин (д-р біол. наук С.І.Слухай). У 1980 р. була створена лабораторія фізіологічних основ селекційного процесу (канд. біол. наук Г.С. Пономарьов), у 1985 р. – відділ взаємовідносин рослин і нижчих мікроорганізмів перетворений на відділ симбіотичної азотфіксації (д-р біол. наук Ю.П. Старченков).

Директором Інституту у 1973–1974 рр. був відомий фізіолог рослин чл.-кор. АН УРСР А.В. Манорик, а у 1974–1985 рр. – видатний фізіолог рослин і радіобіолог, д-р біол. наук академік НАН України Д.М. Гродзинський.

У 1986 р. Інститут фізіології рослин АН УРСР після об’єднання з генетичними відділами Інституту молекулярної біології і генетики АН УРСР було реорганізовано генетиком і селекціонером Героєм України академіком НАН України В.В. Моргуном в Інститут фізіології рослин і генетики НАН України.

Про внесок науковців Інституту в розвиток біологічної науки та економіку країни  тут >>>