Член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премій НАН України імені М.Г. Холодного, імені Д.К. Заболотного та імені В.Я. Юр'єва, премії НААН України "За видатні досягнення в аграрній науці"
тел./факс: (+380 44) 257-31-08
e-mail: kots@ifrg.kiev.ua
Відділ симбіотичної азотфіксації ІФРГ НАН України (до 1984 р. — відділ взаємовідносин рослин і нижчих організмів) створено в 1962 р. на базі лабораторії фізіології дії ізотопів. У різні роки відділ очолювали чл.-кор. АН УРСР, д-р біол. наук, професор А.В. Манорик, д-р біол. наук, професор, лауреат премії імені М.Г. Холодного НАН України Ю.П. Старченков. Із 1998 р. керівником відділу є д-р біол. наук, професор С.Я. Коць. Співробітники відділу є авторами понад 15 монографій, 30 патентів і авторських свідоцтв, а також понад 500 статей у провідних фахових наукових виданнях.
Наукові праці співробітників відділу отримали визнання наукової громадськості. Вони удостоєні двох Державних премій України в галузі науки і техніки, премії імені М.Г. Холодного та премії імені Д.К. Заболотного НАН України, медалі та п’ятьох премій НАН України для молодих вчених, премії Кабінету Міністрів України та премії Верховної Ради України для молодих вчених.
Відділ має тісні наукові зв’язки з Університетом Західної Угорщини, Інститутом фізіології рослин ім. академіка М. Попова Болгарської АН, Інститутом кормових культур Болгарської АН, Інститутом біохімії і фізіології рослин і мікроорганізмів РАН, Інститутом фізіології рослин ім. К.А. Тимірязєва РАН, Всеросійським науково-дослідним інститутом сільськогосподарської мікробіології РАСГН, Інститутом біохімії ім. О.М. Баха РАН, Інститутом генетики і цитології НАН Білорусі.
Із часу створення у відділі підготовлено 4 доктори і 26 кандидатів наук. Зараз у відділі працює 17 наукових співробітників, серед яких 2 доктори, 12 кандидатів біологічних і 1 кандидат хімічних наук.
Основні наукові напрями:
вивчення механізмів процесу біологічної азотфіксації з метою суттєвого підвищення існуючого рівня біологічного перетворення азоту атмосфери мікроорганізмами-азотфіксаторами;
генетичне конструювання і селекція нових штамів азотфіксувальних бактерій із поліпшеними симбіотичними характеристиками;
інтенсифікація процесу зв’язування молекулярного азоту та розробка заходів із оптимізації умов для максимальної реалізації генетично закладеного азотфіксувального потенціалу макро- та мікросимбіонтів.
Фундаментальні та прикладні результати
Встановлено, що відповідальний за фіксацію молекулярного азоту фермент нітрогеназа складається із двох металовмісних білкових компонентів — залізо- і молібдозалізовмісного. Доведено, що нітрогеназа бактероїдів люпину за багатьма фізико-хімічними параметрами подібна до нітрогенази, виділеної з інших мікроорганізмів-азотфіксаторів.
З’ясовано, що чисті культури бульбочкових бактерій здатні синтезувати нітрогеназу і фіксувати молекулярний азот.
Науково обґрунтовано роль симбіотичної азотфіксації в підвищенні продуктивності зернобобових культур і багаторічних бобових трав за рахунок біологічного азоту.
Доведено, що роль лектинів бобових у формуванні симбіозу не вичерпується функцією рецепторів комплементарного зв’язування цих бактерій із коренями рослин, а також полягає у регуляції активності симбіотичного апарату протягом вегетації.
Зроблено вагомий внесок у вивчення взаємозв’язку азотфіксації, фотосинтезу і дихання, впливу мінерального азотного живлення та регуляторів росту рослин на інтенсивність цих процесів у бобових культур.
Генно-інженерними методами та методами класичної селекції створені високоактивні вірулентні штами бульбочкових бактерій люцерни, конюшини, козлятнику, гороху, сої та люпину, які є менш чутливими до несприятливих екологічних чинників — низьких температур, надлишку мінерального азоту в ґрунті та нестачі вологи.
Створена та підтримується у життєдіяльному стані колекція різних за активністю штамів повільно- і швидкорослих симбіотичних, асоціативних і вільноіснуючих азотфіксувальних мікроорганізмів.
На основі високоефективних штамів азотфіксувальних мікроорганізмів налагоджено напівпромислове виробництво екологічно чистих бактеріальних добрив.
Бактеріальні добрива:
- нешкідливі для людей, тварин і довкілля;
- підвищують стійкість рослин до фітопатогенів;
- поліпшують агрофізичні, агрохімічні та біологічні властивості ґрунтів;
- суттєво знижують потребу рослин у мінеральних азотних добривах;
- придатні до одночасної обробки посівного матеріалу разом із протруювачами.
Препарати випускаються у рідкій формі та на твердому носії.
Мікроорганізми, що входять до складу цих препаратів, продукують низку біологічно активних речовин — вітамінів, фітогормонів та ін., які сприяють формуванню потужних популяцій корисної ґрунтової
мікрофлори, що позитивно впливає на ріст і розвиток рослин, сприяючи підвищенню їх урожайності.
Оновлений каталог 2016 р. "Мікробіологічні препарати для сільського господарства" доступний для скачування (IFRG_Katalog_MikrobPreparaty.pdf)