Відділ генетичного поліпшення рослин

Вперше здійснено безвекторний перенос низки генів від донора до реципієнта за типом генетичної трансформації й отримано перші в Україні трансгенні рослини кукурудзи, що в 70-ті роки минулого століття було пріоритетним дослідженням не лише в Україні, а й у світі. Опрацьована біотехнологія отримання сомаклональних ліній злаків. 

Виконано унікальні дослідження, пов’язані з генетичною загрозою, що виникла внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Отримано унікальні дані, які підтверджують, що Чорнобильська зона навіть через 25 років після аварії залишається генетично небезпечною. 

Виконано пріоритетні роботи з розробки генетичних основ мутаційної селекції, сукупність яких є новим перспективним напрямом генетичного поліпшення рослин. 

Співпраця з науковцями багатьох країн світу, експедиції зі збору генофонду і міжнародний авторитет відкрили реальні можливості для широкої інтродукції в Україну цінної світової генетичної плазми. Створена колекція злаків визнана національним надбанням України. 

Широко відомі праці науковців відділу з питань теорії і методів гетерозисної селекції кукурудзи. Створені вченими ранньостиглі гібриди кукурудзи дали змогу значно розширити ареал посівів кукурудзи і вперше забезпечили отримання зерна там, де раніше ця культура не дозрівала, що сприяло значному підвищенню валових зборів зерна в Україні та країнах СНД. На сьогодні науковцями створено уже п’яте покоління гібридів кукурудзи, які придатні також для використання як сировина для біопалива. Генетичний потенціал нових гібридів сягає 140—160 ц/га зерна і понад 1000 ц/га листостеблової маси.

Обґрунтовано генетичні основи та методи селекції принципово нового типу напівкарликових пшениць, створення і впровадження яких забезпечило зростання генетичного потенціалу цієї культури на 25—30 % і визначило базові основи «зеленої революції» в Україні. Із застосуванням принципів хромосомної інженерії були перенесені транслокації хромосом жита у геном пшениці. Саме завдяки цьому було створено принципово нове покоління сортів озимої пшениці, які забезпечили отримання рекордних урожаїв. Серед них Смуглянка, Колумбія, Золотоколоса, Фаворитка та ін. Вперше за всю історію Державного сортовипробування України створені в Інституті сорти Смуглянка, Золотоколоса та Фаворитка сформували рекордний урожай зерна 115—124 ц/га, а в 2009 р. фермерське господарство «Ладіс» Черкаської обл. на площі 136 га зібрало урожай зерна сорту Фаворитка 131,8 ц/га. Це рекордний урожай зерна пшениці за всю багатовікову історію України. Широковизнано, що сорти озимої пшениці селекції ІФРГ НАН України найбільш вдало поєднують високу продуктивність з високою стійкістю до посухи та морозів. Дістали розвиток нові дослідження стосовно використання ендоспермних мутацій з метою отримання надсильних за якістю зерна пшениць.

Відділ розвиває новий напрям наукових досліджень — отримання в Україні врожаїв зернових понад 100 ц/га. Це нова для України філософія хліба, що дасть змогу вивести нашу державу на рівень передових країн Європи. Створений з ініціативи академіка В.В. Моргуна «Клуб 100 центнерів» є школою новітніх агротехнологій.