Відділ генетичної інженерії

Завідувач відділу

МИХАЛЬСЬКА Світлана Іванівна

Кандидат біологічних наук

e-mail: mykhalskasvitlana@gmail.com

      Відділ заснований у 1995 р. під керівництвом д-ра біол. наук Б.О. Левенка. У 2001–2018 рр. відділ очолювала лауреат премії імені В.Я. Юр'єва НАН України д-р біол. наук О.М. Тищенко. З 2018 р. відділом керує кандидат біол. наук С.І. Михальська. Наукові розробки співробітників відділу опубліковані у 7 монографіях, 138 статтях, виданих в Україні й за кордоном, захищені 8 патентами, 2 авторськими свідоцтвами.

Основні наукові напрями:

• • генетична інженерія культурних рослин;

  • клітинна селекція на комплексну стійкість до абіотичних стресів;

  • фізіолого-метаболічні зміни в процесі трансгенезу культурних рослин;

  • генетична та епігенетична мінливість геному в процесі морфогенезу in vitro;

  • регуляція метаболізму вуглеводів.

Фундаментальні та прикладні результати

• • Вперше встановлено зміни ферментно-вуглеводного комплексу рослин у процесі трансгенезу і доведено диференційний вплив агробактеріальної інфекції різними штамами на функціонування ферментів метаболізму сахарози та баланс вуглеводів, що беруть участь у процесах росту й розвитку рослин.

  • Розроблено оригінальну систему методів генетичної трансформації соняшника та отримано рослини-регенеранти із підвищеним рівнем толерантності до водного дефіциту та засолення.

  • Оптимізовано методи інтродукції рекомбінантних молекул ДНК у клітини кукурудзи і соняшника шляхом Agrobacterium - опосередкованої трансформації in planta.

  • Теоретично обґрунтовано та доведено можливість гарантованого добору клітинних ліній із комплексною стійкістю до водного дефіциту й різних типів засолення із використанням летальних доз іонів важких металів.

  • Установлено регуляторну роль ендогенної сахарози у функціонуванні та взаємодії сахарозометаболізувальних ферментів — сахарозофосфатсинтази, сахарозосинтази, інвертази.

  • Оптимізовано метод мікроклонального розмноження нових перспективних сортів хмелю вітчизняної селекції.

  • Показано, що генетичний сайленсінг ендогенних генів проліндегідрогенази пшениці проявляється у збільшенні вмісту вільного проліну, який бере участь в загальній системі регуляції процесів осмотолерантності рослин.

  • Отримані генетично-змінені рослини пшениці і кукурудзи, які в результаті часткової РНК-інтерференції гена проліндегідрогенази мають підвищену стійкість до водного дефіциту та засолення. Біотехнологічні рослини можуть бути цінним матеріалом для дослідження особливостей генетичного рівня регуляції процесів стійкості та створення високопродуктивних сортів, стійких до дії абіотичних стресів.