Про Інститут

Інститут фізіології рослин і генетики НАН України — провідна науково-дослідна установа, в якій учені виконують широкий спектр важливих фундаментальних і прикладних досліджень з фізіології, генетики і селекції рослин.

В Інституті налічується 10 наукових підрозділів, серед яких 7 відділів, 2 лабораторії та наукова бібліотека. Установі підпорядковане Дослідне сільськогосподарське виробництво. Штатна чисельність працівників Інституту становить 191, з них 79 наукових співробітників, у тому числі 15 докторів наук і 46 кандидатів наук. Серед науковців 5 професорів, 1 академік НАН України, 1 академік НААН України, 4 члени-кореспонденти НАН України.

Наукові підрозділи Інституту виконують дослідження за такими напрямами:

    • молекулярні, клітинні та фізіологічні механізми регуляції процесів у біологічних об’єктах; принципи формування стійкості живих систем; визначення резервів фотосинтетичної і продукційної здатності рослин;

    • дослідження регуляції фотосинтезу та його ролі в продукційному процесі сільськогосподарських рослин; виявлення генетичних маркерів фізіологічних ознак високої продуктивності і стійкості до стресових чинників;

    • пошук резервів генетичного та агротехнологічного підвищення ефективності фотосинтетичної асиміляції СО2 за змінних умов довкілля для поліпшення продуктивності сільськогосподарських культур;

    • дослідження фізіологічних і молекулярних механізмів регуляції іоному з метою створення високоефективних технологій живлення й захисту культурних рослин, спрямованих на підвищення їх продуктивності та збереження довкілля;

    • вивчення механізмів процесу біологічної азотфіксації з метою підвищення існуючого рівня засвоєння азоту атмосфери мікроорганізмами-азотфіксаторами;

    • вивчення механізмів індукованого гербіцидами патогенезу, розробка гербіцидних композицій для захисту посівів і запобігання виникненню резистентних до гербіцидів біотипів бур’янів;

    • біотехнології й нанобіотехнології; клітинна та генетична інженерія; геноміка і редагування геномів;

    • генетичне конструювання і селекція нових штамів азотфіксувальних бактерій із поліпшеними симбіотичними характеристиками;

    • розробка нових молекулярних біотехнологій генетичної трансформації, отримання й вивчення трансгенних рослин;

    • біобезпека; виконання унікальних багаторічних досліджень, пов’язаних із генетичною загрозою, яка виникла внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

    • вивчення генофонду культурних рослин та їхніх диких родичів; пошук нових донорів корисних ознак; генетичне поліпшення рослин за допомогою методів молекулярної генетики та маркер-допоміжної селекції;

    • створення високопродуктивних сортів культурних рослин із підвищеним адаптивним потенціалом до несприятливих умов довкілля;

    • пошук і розробка молекулярних та біохімічних маркерів для оцінювання рослин хлібних злаків за генами корисних господарських ознак; створення біотехнології селекційного процесу, яка базується на поєднанні сучасних досягнень класичної та молекулярної генетики;

    • розробка теоретичних основ і методів створення високопродуктивних сортів озимої пшениці та інших злакових культур, яким властиві висока якість зерна й стійкість до несприятливих чинників довкілля;

    • розвиток теоретичних основ індукованої мутаційної мінливості, обґрунтування нового напряму генетичного поліпшення рослин — мутаційної селекції; дослідження спонтанних та індукованих карликових мутантів, створення принципово нового типу напівкарликових сортів пшениці озимої м’якої, що стали основою «зеленої революції»;

    • розширення генетичного різноманіття пшениці за рахунок екзотичних генів дикорослих і культурних видів, спонтанної та індукованої мінливості, хромосомних транслокацій і генетичних конструкцій, що впливають на вміст і якісні характеристики білка, крохмалю, полісахаридів, біоактивних компонентів (антоціанінів) з метою створення сортів спеціального технологічного використання з поліпшеними хлібопекарською та харчовою якістю зерна як сировинної основи для отримання нових харчових продуктів на продовольчому ринку України;

    • створення сортів пшениці озимої м’якої та інших польових культур із високими продуктивністю, якістю зерна, екологічною пластичністю та стійкістю до несприятливих умов довкілля з метою вирощування в різних кліматичних зонах (Степ, Лісостеп, Полісся) України та за її межами;

    • забезпечення пришвидшеного розмноження добазового і базового насіння зернових колосових злаків, маркетингу сортових ресурсів і виробництва насіння пшениці озимої, формування дилерської мережі й масштабного трансферу інновацій в аграрне виробництво, розширення досліджень із патентно-ліцензійної роботи, захисту інтелектуальної власності і майнових прав Інституту.

В інфраструктурі Інституту є два наукових об’єкти, що становлять національне надбання: «Колекція цінних зразків озимої пшениці та кукурудзи — сорти, популяції, унікальні мутантні та рекомбінантні лінії, інбредні лінії Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», «Колекція штамів симбіотичних та асоціативних азотфіксувальних мікроорганізмів Інституту фізіології рослин і генетики НАН України».

Відповідно до Порядку проведення державної атестації наукових установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 540 від 19 липня 2017 року, в 2020 році було проведено державну атестацію Інституту, на підставі результатів якої Інститут фізіології рослин і генетики НАН України було віднесено до І класифікаційної групи.

За результатами державної атестації наукової установи, проведеної в 2020 році, Інститут отримав «Свідоцтво про державну атестацію наукової установи» строком на 5 років (серія ДА № 00197 від 17 червня 2020 р.). Інститут віднесено до I класифікаційної групи.

На сьогодні очолюваний академіком В.В. Моргуном Інститут фізіології рослин і генетики НАН України вийшов на принципово новий рівень впровадження наукових розробок у виробництво. Інститут є флагманом Національної академії наук із розробки проблем аграрного сектора. В Інституті започаткований новий напрям наукових досліджень із отримання в Україні врожаїв зернових у 100 ц/га і більше. Це нова для України філософія хліба, що дозволить вивести нашу державу на рівень передових країн Європи. Інститут є організатором „Клубу 100”, що об'єднує близько 50 кращих господарств аграрного сектору України, які уже реально наближуються до високої мети – отримання в умовах виробництва урожаїв озимої пшениці 100 ц/га та більше.

При Інституті фізіології рослин і генетики НАН України створена мережа базових господарств, яка щорічно розширюється за рахунок нових господарств у різних агрокліматичних зонах України. Діяльність цієї мережі має важливе народногосподарське значення, оскільки її основною метою є вирощування високоякісного насіння та впровадження у сільсько­господарське виробництво країни нових високопродуктивних сортів озимої пшениці і гібридів кукурудзи, нових комплексних мінеральних добрив, бактеріальних добрив, бакових сумішей гербіцидів, якими славиться Інститут.

Із 1969 р. Інститут видає журнал «Физиология и биохимия культурных растени» (з другого півріччя 2013 р. під назвою «Фізіологія рослин і генетика»), який друкує роботи науковців України, ближнього і дальнього зарубіжжя.

Інститут готує наукові кадри через докторантуру й аспірантуру зі спеціальності 091. Біологія (фізіологія рослин, генетика). В Інституті працює спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня кандидата та доктора біологічних наук за спеціальностями 03.00.12 – фізіологія рослин і 03.00.15 – генетика.

Інститут координує роботу Українського товариства фізіологів рослин.

Детальніше про Інститут можна дізнатись, ознайомившись із статтею Моргун В.В., Коць С.Я. Внесок науковців Інституту фізіології рослин і генетики НАН України в розвиток біологічної науки та економіку країни. Фізіологія рослин і генетика. 2021. 53, № 2. С. 95–111.

Статут Інституту фізіології рослин і генетики НАН України

Контакти

Адреса: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 31/17

Тел. +38 (044) 257-51-60

Факс +38 (044) 257-51-50

Електронна пошта: plant@ifrg.kiev.ua